чому дитина соромиться?

Доброго вам дня! Сором'язливість може бути рисою характеру. Часто вона притаманна комусь з дорослих, можливо, одному з батьків. В такому випадку, по великому рахунку, треба приймати дитину такою, яка вона є. Буває, дитина соромиться в незнайомому місці, в присутності незнайомих людей. Знаючи таку її особливість, треба дати малюкові час пристосуватися до нової атмосфери. Не зачіпайте її якийсь час, не звертайте уваги. дайте роздивитися, прислухатися. Не просіть нічого зробити, показати, сказати чи продемонструвати. _Відстань між дитиною та новими дррослими має скорочувати не дорослий, а дитина. Дуже часто дитина в цьому віці вже має негативний досвід спілкування з незнайомими людьми. - Десь не зміг віршик розповісти, десь не виправдав сподываань батьків, щось розбив і т.і. І в підсвідомості утворюється зв'язок - нова атмосфера = небезпека. _Отже, не загострюйте ні свою, ні тим більше дитячу увагу на сором'язливості. _ Водночас, намагайтеся м'яко, ненавязливо створювати ситуації, в яких би дитина тренувалася спілкуватися. Наприклад, вступити в контакт з незнайомими - купити білет в громадському транспорті, купити іграшку, заплативши гроші, віддати ключі і.т.і.- щоденні ситуації різноманітні , і треба їх використовувати. Обовязково в вашій пристуності, ви підбадьорююте дитину слоовами: "Ти дорослий, я знаю, що це складно, але я в тебе вірю, я знаю, ти зможеш..." Обов'язково похваліть за найменший успіх. _Навички спілкування тренуються таким же чином, як і будь-які інші навички. Добре, якщо в садочку є психолог. Тоді треба звернутися до нього з запитом на роботу в цьому напрямку. Він проводить з дітьми заняття, і, маючи такий запит, буде в процесі роботи зі всією групою звертати особливу увагу на вашу дитину, стимулюючи її до активних дій з спілкування.- Успіхів вам. І памятайте: ми усі різні, тим і цікаві один одному. _ Не "ломайте" дитину, а допоможіть у оволодінні новими навичками.

Здравствуйте. Так ли необходимо чтобы ребенок активно общался со взрослыми? Если девочка интроверт, то ей нет необходимости в этом, она проявляет себя в другом. Вероятнее всего, что кто-то из ее взрослого окружения имеет или имел такие же свойства личности. Поинтересуйтесь как эта особенность мешала или помогала им в жизни. Если для Вас это очень важно, чтобы девочка была коммуникабельна и общительна уже сейчас, походите на занятия к психологу.