| 2013-10-18 17:25:40

У хлопця 18-ти років, який має вроджений знижений слух (ІІ ст.

У хлопця 18-ти років, який має вроджений знижений слух (ІІ ст..), десь на протязі останніх 6-7 років йдуть психоемоційні розлади. Кілька разів були кризи. Спостерігається поступовий відхід всередину себе самого. Він не хоче виходити на вулицю, після виходу йому дуже погано. Перший приступ (депресія і якісь зорові галюцинації – йому здавалося, що деякі предмети рухаються) був у 12 років. Він минув практично без прийому медикаментів. Наступні кризи були з “застиганням” у якій-небудь позі. Вони також проходили. Проте генерально було погіршення: розлади поведінки, депресивний стан, боязнь. Поступово він почав боятися великої кількості людей (перший раз це також було приблизно в 12 років). Його почало разити світло. Він був у лікарні, але його стан не покращився. Нейролептики і антидепресанти (меліпрамін), які він приймає, в цілому також не покращують ситуацію. Чи може цей стан бути наслідком якогось постійного стресу, постійного емоційного пригнічення? Хлопець дуже чутливий і емоційний, але тепер він є апатичний і неконтактний, постійно змучений і сплячий. Дуже прошу, може хтось з лікарів має досвід з подібним випадком і може допомогти. Анна.

Ответы врачей 3

180
Гнатюк Роксолана Михайловна
Гнатюк Роксолана Михайловна
психиатр
*
Изображение будет видно только врачу, и не будет показано пользователям сайта на страницах консультаций. * Ваш е-мейл конфиденциален и не будет доступен другим пользователям
Адрес: г.Тернополь, Украина, ул.Троллейбусная, 14, Доцент кафедры неврологии, психиатрии, наркологии и медицинской психологии Академии им. И.Горбачевского
Телефон: 43 57 71
Шановна, Анна,
Я згідна з колегою, що для того, щоб визначити чи діють препарати чи ні - потрібен час.
Мені шкода, що ви зневірилися в лікарні, але у даному випадку інших методів лікування не має. Можуть бути ще додаткові методи, але медикаменти – це дуже важливо. Надіюсь, що ви все-таки п’єте ліки, а не відмінили їх.
Мені шкода, що мої колеги запропонували вам виписатися, але лікарі не боги і бувають справді складні випадки. До речі, в якому місті ви живете?
714
Осадчий Александр Витальевич
*
Изображение будет видно только врачу, и не будет показано пользователям сайта на страницах консультаций. * Ваш е-мейл конфиденциален и не будет доступен другим пользователям
Адрес: г. Киев, ул. Миропольская 8
Телефон: 8(044)-5926356, 8(050)-5278620
Судя из вышенаписанного, сомнительно, чтобы данная проблема появилась из-за постоянных стрессов или эмоционального угнетения. Диагноз на основании этой информации поставить невозможно, а соответственно и давать рекомендации по лечению. Оценивать эфективность назначенных препаратов можно не раннее чем через 6-8 недель регулярного приема.
В любом случае помощь оказать можно и необходимо. Так что наберитесь терпения, выберите психиатра, которому Вы доверяете, и работайте.
Со своей стороны подумайте, как Вы как мать, женщина и просто человек можете помочь своему сыну, и что Вы можете сделать уже сейчас?
180
Гнатюк Роксолана Михайловна
Гнатюк Роксолана Михайловна
психиатр
*
Изображение будет видно только врачу, и не будет показано пользователям сайта на страницах консультаций. * Ваш е-мейл конфиденциален и не будет доступен другим пользователям
Адрес: г.Тернополь, Украина, ул.Троллейбусная, 14, Доцент кафедры неврологии, психиатрии, наркологии и медицинской психологии Академии им. И.Горбачевского
Телефон: 43 57 71

Шановна Лілія (чи Анна?)
у мене не було досвіду з пацієнтом з подібним випадком...
Але вам слід мати на увазі, що у більшості людей з фізичними вадами є певні психологічні проблеми. Адже такій людині живеться набагато важче, ніж тим хто не має пробем з фізичним здоров"ям.
Але може бути, що людина має проблеми з психікою незалежно від його фізичної вади.
Якщо цей хлопець чутливий та емоційний, то звичайно він досить болісно переживає свою ваду. Чи спілкується він з однолітками? Чи має друзів? (Хоча, звісно, ви його друг, бо переживаєте за нього і хочете допомогти!) Чи людина відчуває себе реалізованою у цьому житті? Чи десь навчається?
Знаєте страх великої кількості людей міг початися саме тому, що йому тяжко говорити і тяжко чути інших, спочатку це була невпевненість та дискомфорт, які переросли в страх... Але це лише моє припущення...
Але дещо з ваших описів вказує на те, що в людини проблеми значно серйозніші, ніж психологічні...
Апатія та неконтактність може бути наслідком хвороби. Важливо також правильно підібрати дозу препаратів, бо прийом подібних ліків може давати деяку сонливість. Порадьтися ще раз з лікуючим лікарем (який призначав ті препарати), адже він знає вашого знайомого найкраще.
І дуже добре, що цей хлопець має у вашому лиці друга, який хвилюється за нього і хоче допомогти.
Консультации на сайте likar.info носят ознакомительный характер. Перед лечением проконсультируйтесь с вашим лечащим врачом.